top of page

           ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ З ВИХОВАНЦЯМИ       

        Виховна діяльність класного керівника складна і багатогранна. Свою роботу класного керівника я розпочала із вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті  роботи мною були створені необхідні умови для правильної раціональної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу до учнів. З цією метою проводжу анкетування учнів на визначення їх здібностей, інтересів, поглядів на життя.

        У своїй виховній роботі більшу увагу приділяю не колективному вихованню, а індивідуальному. Можливо, це не зовсім правильно, але так мені легше спілкуватися з учнями і впливати на них. Це означає, що свою роботу я спрямовую на певного учня. Є заходи, які розраховані для колективного сприймання, а є індивідуальні; і в старших класах, оскільки діти вже дорослішають, то і їм легше вирішувати свої проблеми, чи знайти відповіді на питання, які їх турбують, наодинці з класним керівником. Я звернула увагу, що учням подобаються обидва методи. Вони з цікавістю готуються і приймають участь в класних чи загально-шкільних заходах і не менш зацікавлені особистими бесідами. А я кращий результат бачу саме після бесіди віч-на-віч, ніж після винесення проблеми одного учня на широкий загал. Після таких бесід учні проникаються довірою, й самі вже хочуть поговорити про те, що їх турбує.

       Плануючи свою виховну роботу, я не пишу туди тільки те, що мені б хотілося провести. Я раджуся з дітьми і враховую багато факторів, від яких залежатиме ефективність виховного процесу.

      Перш за все, це особливості фізіологічного розвитку дітей, а також моральна підготовленість до певних форм роботи. По - друге, враховую можливості колективу та наявність матеріально-технічної бази.

      Саме від можливостей учнів залежить вибір методів і форм виховання. Перший вид – комплексний. Він передбачає використання різноманітних форм роботи по організації дитячого колективу класу для формування індивідуальності та окремих рис характеру. Другий вид передбачає організацію діяльності колективу через проведення тематичних тижнів, що сприяло б глибокому проникненню у дитячу свідомість і виявлення через окремі форми і заходи виховної роботи  певнозорієнтованих характерів і особливостей підлітків.   

       Одним із можливих шляхів розвитку творчих здібностей учнів, їх природної вигадливості та фантазії є використання  на виховних заходах різноманітних ігрових матеріалів:  кросвордів, вікторин, чайнвордів, ребусів, головоломок, конкурсів, інсценізацій,  тощо.

          Досить часто пропоную учням намалювати малюнки за тематикою виховних годин, а потім проводжу виставку кращих робіт. Виховний засіб виступає найчастіше як засіб спілкування з класом, як засіб узагальнення і поглиблення педагогічного впливу певної  серії одиничних виховних впливів, здійснюваних вчителем повсякденно. Виховний захід найбільш результативний, коли в його підготовці й проведенні задіяно якомога більше учнів. Звичайна виховна година стає пам’ятною, якщо ілюстрована простенькою сценкою, декламацією вірша і т.д.

      Виховний процес не повинен бути однобоким, тому до проведення заходів постійно залучаю усіх учнів. Кожен учень отримує конкретне завдання: пошук матеріалу, підбір віршованих і музичних творів, запрошення гостей, випуск газети, оформлення приміщення. Даючи тихому сором’язливому учневі або невгамовному бешкетнику особисте доручення,підкреслюю його значимість, потрібність у колективі. Це позитивно впливає на свідомість дитини. Звісно ж, я допомагаю учням у підготовці заходів, але не обмежую ініціативи підлітків. Кожним заходом намагаюся сформувати певне відношення вихованнця до будь-якого явища чи події, залежно від ситуації. Завжди намагаюсь приготувати для дітей дещо не лише корисне, а й цікаве, враховуючи вікові особливості.

      Школа – це своєрідний і неповторний світ дитинства, світ гри, який всеохоплююче впливає на психіку школяра, розширює його пізнавальні можливості, викликає потребу вчитися, відчувати задоволення від колективної праці. Саме гра стала однією з провідних форм організації годин спілкування в п’ятому-шостому класі, в ній  послідовно я вела учнів від простого до складного. Дитина залучається до людських цінностей не у формі споглядання, а діяльно, активно. Завдання класного керівника – допомогти їй усвідомити основи цього світу. Спочатку я  пропонувала учням скласти усну розповідь, казку, вірш, проводимо дискусії над вирішенням проблемного питання. Складнішими для них є імпровізація, інсценування ( наприклад гуморески українських поетів, фрагменти казок). Такі елементи гри використовую на виховних годинах присвячених дружбі, дотриманню правил розпорядку дня, Дню захисника Вітчизни. У ході таких заходів учні самі стають учасниками дійства, на власному прикладі показують позитивні та негативні сторони вирішення тої чи іншої проблеми, роблять висновки щодо власних дій, реально оцінюють проблемну ситуацію.

       Одним з основних джерел знань є книга. Тому завжди приділяю багато уваги вихованню в дітей любові до книги, до читання, часто проводжу бесіди про улюблені книги учнів, їх героїв, обговорюючи їх вчинки. Питання виховання любові до книги є актуальним тому, що учні через широку наявність інших джерел інформації: кіно, відео, Інтернту, а особливо телебачення, яке є в кожного, зовсім втратили інтерес до читання книг, вважаючи, що вони й так багато всього знають, в чому, звичайно, глибоко помиляються. Адже по телебаченню більшість передач висвітлюють проблеми життя сьогодні, причому не завжди на належному для виховання рівні, а вся минула історія нашої країни для учнів залишається невідомою. Учні починаючи з 5 класу є активними читачами шкільної бібліотеки, кожного року проводиться виховний захід присвячений  Всеукраїнському дню бібліотек. Метою таких заходів є навчити учнів цінувати книгу і бережливо ставитися до неї, виховати шанобливе ставлення до професії шкільного бібліотекаря, розвивати високо - моральні якості вихованих та інтелігентних особистостей.

        Формування творчої особистості засобами інтерактивного навчання вимагає великих психологічних зусиль. Та відрадно те, що робота над розв’язанням цієї проблеми дає результати. Зростає свідомість та  активність учнів під час навчального процесу, зацікавленість предметами, творами художньої літератури,  підвищуються морально-ціннісні запити, вимоги учнів до себе, збагачується їхня мова, культура спілкування, вміння вести дискусії тощо.

         Пріоритетним у вихованні підростаючого покоління вважаю патріотичне виховання учнів, тому велику увагу приділяю вихованню в них національної свідомості. Проведення бесід  з даної тематики, знайомство з історичним минулим та сьогоденням нашої Батьківщини, з подіями Великої Вітчизняної війни формують у школярів почуття гордості  та відповідальності за країну в якій ми живемо.Тому я намагаюсь постійно наголошувати, що їм, сьогоднішнім школярам, належить будувати вільну незалежну державу і жити в ній. А тому від того, як вони працюватимуть у майбутньому, залежить і майбутнє України. Це примушує учнів міркувати над тим, що людині слід думати не тільки, як прожити самому особисто, але й відповідати за життя своєї держави. 

          Виховання учнів без участі батьків  на мою думки є мало ефективним. Тому планується кожного року проводити заходи із залученням батьків. Дійсно родинне свято – подія в класі. Під час  підготовки і проведення цього заходу учні свідомо прагнуть проявити найкращі свої здібності і вміння, діти набувають навичок особистої культури і мовлення. З метою виховання в учнів шанобливого ставлення до батьків, бабусь і дідусів, членів родини, вчителів, до звичаїв і побуту українського народу, формування в учнів поняття ідеалу в житті, який відповідав би кращим зразкам української  народної педагогіки у класі був проведений захід «Добра родина – гарна Україна».

        Учні мого класу  жваві,  енергійні, завзяті, прагнуть дізнаватися багато нового і незвичайного і дуже полюбляють таку форму виховного заходу як екскурсія. Крім пізнавального, художньо-естетичного, суспільно-гуманістичного аспектів, вона відіграє ще функції просто колективного відпочинку, неформального спілкування, розвитку самоорганізації та колективізму. 

           Протягом багатьох століть у людства склалися свої принципи і закони життя, моральні цінності. Останні втілюють у собі найрізноманітніші прояви добра. До них, зокрема, належить добро, любов, дружба, справедливість, свобода, милосердя. Працюючи за програмою виховної роботи „Зерна засіяні любов’ю " яка спрямована на те, щоб виховати вільну, творчу і повноцінну особистість, досягнено значних результатів. За минулий навчальний рік учні навчились більш осмислено ставитись до свого здоров’я і здоров’я своїх однолітків, у поведінці учнів прослідковується бажання вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, хореографією, рухливими іграми.                               

Презентація до роботи
bottom of page