1. У лондонському метро на сидіннях повно газет і журналів, які люди читають і залишають, щоб інші пасажири мали що погортати.
2. У нас взимку рідко побачиш людину без куртки – там це норма.
3. У лондонському Сіті (діловому районі) американських банків більше, ніж у Нью-Йорку, а японських банків більше, ніж в Токіо.
4. На мосту біля Біг-Бена в самому центрі міста аферисти крутять наперстки, як у нас в далекі 90-ті. Придумали б що-небудь нове, чи як?
5. В багатьох кафе, якщо їжу і напої береш з собою (take way) – обійдеться дешевше, ніж їсти на місці. Причому ціна пристойно відрізняється.
6. Молодь одягнена більш стильно, ніж у Парижі, точніше, стильніше ніж будь-де.
7. Люди поспішають до виходу тільки після повної зупинки автобусу чи поїзда метро, а не так, як у нас – заздалегідь.
8. Автобуси дуже швидкі, і ходять дуже часто – кожні 7-10 хвилин.
9. Перукарі – реальні пацани в Лондоні. Беруть дорого, але стрижуть першокласно. Ставлення до клієнта таке, яке буває, якщо дасиш офіціанту 100 доларів чайових.
10. Темношкірих не можна називати «темношкірими», «чорними», не дай Бог – «неграми», тільки «кольоровими». На мій погляд, «кольорові» звучить набагато образливіше, ніж, наприклад, «темношкірий».
11. Англійці живуть від Різдва до Різдва, все життя і суєта зосереджена навколо цього свята. Магазини ще влітку починають використовувати назву цього свята для всяких супер-пропозицій.
12. На всіх англійських грошах зображена королева, на монетах – теж.
13. Скрізь і все можна сплачувати карткою, кеш практично не знадобився.
14. Дівчата носять взуття без підборів.
15. На вихідних багато станцій метро закриті, а на тих, що відкриті – велика тиснява.
16. У вихідні в центрі більше людей, ніж у будні (зовсім інакше, ніж в інших європейських містах і Москві).
17. У водія автобусу квитки не продаються, їх необхідно наперед купувати за монети в автоматах на зупинці. Квиток діє одну годину і коштує 2,20 (27 грн).
18. Коли одна людина наступає на ногу іншій, то обидва кажуть: «Sorry».
19. Один англійський фунт = 12 гривень.
20. Не продумано з парковками, оскільки в центрі встановлюють ліміт по 2 години на стоянку, тому постійний напряг з цим: наприклад, тільки поставив машину і відразу ж починаєш переживати – тому що чим далі йдеш в місто, тим більше часу потрібно буде для повернення до машини для того, щоб її переставити на іншу парковку.
Цікаві факти про Лондон
Місто її Величності. Столиця Великобританії. Місто багатьох доконаних і не доконаних надій.
Представляємо цікаві факти про Лондон.
У Лондоні величезна кількість великих і малих вулиць, які просто неможливо вивчити і запам’ятати навіть тим, хто тут живе постійно. Саме тому ви не побачите людей з порожніми руками. У кожного перехожого буде маленька книжка-атлас з вказівкою всіх вулиць і можливими шляхами, як до них дістатися.
Місто оснащене технічним прогресом всюди. Відео та фотокамери тут на кожному кроці. Тому кожен перехожий, в середньому, «посміхається і махає» в об’єктив до 50 разів на добу.
У Лондоні дуже зручні зупинки для автобусів. Крім того, що на кожній є розклад і маршрути, є місця для сидіння, ще й постійно бігає рядок, що сповіщає громадян про час, що залишився до прибуття наступного автобуса за розкладом.
До речі кажучи, такий підхід поширюється не тільки на денний час доби, але й на нічний. Тому гуляти після 12 тут цілком прийнятно.
Лондон — це місце метро. Половина життя тут проходить під землею і до цього всі звикли. А от, коли організували екскаватор для спрощення життєдіяльності людей, замість захвату, отримали божевільний страх.
Такого не було ніде — щоб вийшовши з «біжучих сходів», людям давали заспокійливе у вигляді 50 г рому або коньяку.
Життя під землею постійно вдосконалюється. На сьогоднішній день є вже спецмашини, які пересуваються як роботи. Таке метро повністю автоматизовано і поки що, нарікань з боку мешканців міста не виникало.
Професія таксиста в Лондоні майже «недосяжна». Вся справа в тому, що навчання триває не кілька місяців, а кілька років (3 роки). Отримати позитивний результат дуже складно при здачі іспитів на знання всіх вулиць, околиць, селищ і т. д.
А ще в Лондоні дуже добре «бути вагітним» — їм можна все, навіть сходити по нужді в громадському місці. Ні штрафу, ні догани за таке вони не почують. Жінка адже вагітна.
Визначні місця Лондона
1) Будинок Парламенту і годинна вежа Біг Бен. Один з найголовніших і самих популярних символів Лондона. Цю назву Біг Бен одержав через вагу дзвону (big - великий) - 13 тонн. І по імені людини, яка зробила в 1858 році замовлення на його виготовлення - Бенджаміна (Бена) Холу. У прилягаючих до неї будинках з готичними зводами й арками працює законодавча влада Великобританії, Будинок Парламенту складається з Westminster Hall, House of Lords (Палата Лордів), House of Commons (Палата Громад).
2) Вестмінстерське Абатство. Тут водружають корони на голови всіх британських монархів - це коронаційний собор. Тут вже багато хто з них знайшли своє останнє пристановище. Теперішній будинок церкви був побудований у 1388 році на місці згорілого абатства, побудованого ще в XI столітті.
3) Національна Картинна Галерея. Одна з кращих галерей світу. Її збирали монархи однієї з найбагатших держав. Найбільш коштовною є колекція творів західно-європейського мистецтва (Леонардо да Вінчі, Рафаель, Рембрандт, Рубенс, Моне, Сезанн, Ван Гог). Зрозуміло, прекрасно представлена англійська школа живопису. Крім постійної експозиції, тут улаштовуються тематичні виставки, що звичайно стають подією.
4) Британський Музей. Виникнувши в 1753 році як сховище археологічних знахідок, реліквій і раритетів, зібраних з усього світу британським лікарем-мандрівником Гансом Слоаном, дуже швидко перетворився в найбільшу скарбницю Великобританії. До числа самих знаменитих експонатів відносяться Elgin Marbles - мармурові фрагменти Парфенона. Обов'язково зверніть увагу на Єгипетський і Ассірійські зали. У першому Ви побачите галерею з мумій і Розеттський камінь, завдяки якому удалося розшифрувати ієрогліфи. В другому - кам'яні барельєфи, що дають представлення про мистецтво древніх асирійців. У залі стародавніх рукописів можна розглянути манускрипти самого Шекспіра.
5) Собор Святого Павла (St' Раul's Cathedral). Велич цього міського кафедрального собору вишукано виділяється на тлі, що оточують його сучасних будинків ділового району City (Сіті). Побудований у 1675 році, він служить усипальницею Веллінгтона і Нельсона, став місцем вінчання принца Чарльза і Діани. Тут часто проводяться концерти і грандіозні меси, на які важко потрапити - занадто багато бажаючих оцінити приголомшливу акустику і стародавній орган, на якому грав сам Мендельсон. Під куполом з чудовими фресками розташувалася Whispering Gallery - Галерея шепоту. Слово, тихо вимовлене в одній частині галереї, чутно на відстані тридцяти метрів із протилежної сторони.