Бережи, Боже, наших героїв!

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що відбувається в країні, вдячність тим, хто не шкодує власного життя за неї ; формувати активну громадянську позицію школярів що до єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших народів, віру в краще майбутнє України.

Наочне оформлення: національна символіка: Державний Прапор, вишиті рушники.Музичне оформлення: гімн України, відеокліп про Україну, відеокліп“Дай Боже сили нашим солдатам”, пісня і відеокліп «Україна – це ми» слова Ю. Рибчинського, музика Н. Петраш у виконанні К. Бужинської, відеокліп «Україна», відеокліп «Повертайся живим», бій хронометра.

Технічні засоби: мультимедійна дошка чи ноутбук.

Форма проведення: патріотичне виховання.

Хід заходу

Звучить гімн України.

Вчитель: Доброго дня, шановні наші гості та всі присутні. Дякуємо вам, що завітали на наш сьогоднішній виховний захід, який ми присвячуємо мешканцям нашого села: татам, братам, сусідам, знайомим і навіть тим, кого ми не знаємо, тим хто свідомо бореться за нашу свободу та права. Хто без остраху, залишивши рідні сім’ї та домівки, пішов захищати нашу неньку Україну. Історія будь-якої країни та її народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки історії, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Тож прошу уваги!Давайте разом переглянемо відеокліп про нашу чарівну Україну.

Перегляд відеокліпу про Україну.

Україна:

Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову, як духовний ополот,

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

Ведуча 1:Україна не раз піднімалася з колін. Вона була побита, в ранах - та все одно нездоланна для своїх ворогів. Вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшлаУкраїна до сьогодення.

Ведучий 2: Здавалось, все скінчилося, давно минуло та залишилось на сторінках підручників історії. Наша країна отримала незалежність, наш народ став вільним, ми отримали власну державну мову. Наш народ став щасливим і впевненим, що більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так сталось, як здавалось.

Ведуча 1: Сьогодні наш захід присвячений воїнам, які захищають незалежність нашої держави.

Ведучий 2: Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Весь народ нашої держави об’ єднався. Можливо, саме сьогодні вирішується доля і майбутнє України. На полі битви – захисники, воїни –наші герої!

Ведуча 1: Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це бійці, що захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Ведучий 2: Багато наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

Ведуча 1: У той час, як ми спокійно живемо, працюємо та навчаємося, вони несуть бойову службу, охороняють наш сон, нашу працю, наше навчання. Серед них є наші односельці, багатьох із них ви знаєте. Це Омельченко Андрій, Марченко Олександр, Білас Сергій, Герасименко Олег; татусі наших учнів – Дахно Михайло, Триндей Ігор, Чокан Юрій, Клюшин Констянтин та Фадєєв Олександр. А також наші односельці: Бордюг Дмитро, Пискун Сергій, Кравченко Олександр, Хмарний Денис.Нещодавно відбулася зустріч учнів та вчителів з випускником нашої школи воїном АТО Марченко Олександром, на якій він розповів нам про всі труднощі, які спіткали його та інших солдат, при захисті нашої Батьківщини. Ми пишаємося ними і благаємо: повертайтеся, будь ласка, живими. Батьківщина і ми чекаєм на вас.А зараз послухайте, будь ласка, пісню “ Дай, Боже, сили нашим солдатам” у виконанні учениць нашої школи.Пісня “Дай, Боже, сили нашим солдатам”.

Перегляд відеокліпу.

Ведучий 2: А зараз учениця 7 класу, Малюта Віолетта, прочитає вірш “Героям України”, який написала вчителька нашої школи – Омельченко Олена Володимирівна.

Героям України

Слава Україні, Героям Слава!

І слава буде та віднині

На всі роки, на всі віки.

А ви ж герої, повертайтеся живими,

До тих родин, що бачите у сні.

До тих дівчат, що темними ночами

Сльозами заливають цілий світ.

Тихенько обійміть та поцілуйте,

А потім їм тихенько прошепчіть:

“Я повернувся, я з тобою”,

-Й до серця любо пригорніть.

Тієї ж миті все скінчиться:

І не було немов війни,

І немовля в той час родиться,

Щоб всі щасливими були.

Перегляд відеокліпу “Повертайся живим”

Ведуча 1: Наша земля втратила багатьох своїх синів, які загинули на Сході.У пам’яті земляків ці громадяни назавжди залишаться мужніми героями, які з честю виконали головний обов’язок чоловіків – захист рідної землі.Україна:В минулому моєму стільки сили, А нині - cмуток і печаль одна,Я – мати, я під серцем вас носила, Життя ж дала для щастя і добра.Народе мій, чом ти без пам’яті і віри?Блукаєш в темряві, в імлі,Забувши про святе в житті і світі,Чи знайдеш собі щастя на землі?Коли життя знов набирає сили,У всі свята нехай вогонь пала,І безіменні ті стрілецькії могилиХай вдячна пам’ять ваша звелича!Ведучий 2: Не плач, Україно! Дозволь поплакати світові.Ведуча 1: Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв. Україна: Нехай пам'ятають про наших героїв,Що за волю поклали безцінне життя,Що творили історію, наше минуле,У яке вже нема вороття. Ведучий 2:Хвилина мовчання, хвилина мовчання…Пекуча й терпка, як гроза.Хвилина мовчання, хвилина мовчання…В ній наша любов і сльоза.Як подвиг полеглих,Священна хвилина мовчання.Вшануємо пам’ять наших героїв хвилиною мовчання.Хвилина мовчання. Звучить бій хронометра.Ведуча 1:Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропав,Пам’ятайте про тих, хто не встали, як впали,Пам’ятайте про тих, хто згоріли, мов зорі, - Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. Ведучий 2:Пам’ятайте про тих, що лягали під танки…Є в місцях на Вкраїні невідомі останки…Є в лісах, є у горах, і є під горою.Менше в світі могил, ніж безіменних героїв…Пам’ятайте про них і у праці, і в пісніХай відомими стануть всі герої безвісні…Україна заплатила високу ціну і продовжує її платити. Ця ціна показує нам, що ми здобуваємо щось безцінне, що не вимірюється безвізовим режимом чи зоною вільної торгівлі. Ми відвойовуємо власну розтоптану гідність, Богом нам дану і свідчимо про неї світові.А зараз до вашої уваги вірш Омельченко Олени Володимирівни “Моїй Україні”Виходять двоє учнів та читають вірш “Моїй Україні”.1 учень:Із болем у серці, моя Україно!На тебе дивлюся, очам я не вірю.Що сталось з тобою, моя ти рідненька, Моя ти країно, моя люба ненько?!2 учень:Що роблять з тобою?Чому розділяють?Ми ж браття єдині,Навіщо стріляють?1 ученьЧи ж ти не страждала В далекім минулім, Щоб знов у вогні Та під кулями бути.2 ученьЧому не залишатьТебе у спокої?Чи знову народовіЖити в неволі?!1 ученьПрийдуть знов пани,Наказувать стануть,Де жити, де спатиІ як розмовляти.2 ученьТа ні – цього болюБільше не буде.За тебе, рідненька,Боротися будем!Ведуча 1: Наш навчальний заклад не залишився осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Постійно проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти – воїнам АТО». Учні писали листи, малювали малюнки, збирали медикамети для воїнів АТО та пораненим бійцям у шпиталь.Ведучий 2: Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватись провокаціям та чуткам, які сіють злість, зневіру та брехню. Будьмо мужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться АТО на Сході нашої неньки.Учениця читає вірш “Молитва за Україну”Молитва за УкраїнуУкраїно, молюся за тебе,Як за матір гріховно-святу,За блакить твого вічного небаІ за ниву твою золоту. Україно, молюся за славу,За твою непокору століть,За столицю твою златоглаву,Що по груди в тополях стоїть.Україно, молюся за мову,За божественну мову твою,І за вроду твою калинову,Від якої добрішим стаю.Україно, молюся за пам'ятьУбієнних за волю синівІ за тих, що у душах запалятьПромінь правди, щоб край заяснів.Україно, лише в милосердіЧас єднання синів настає.То нічого, що ми не безсмертні,За безсмертя молюся твоє.Отче наш, у Твоїм часоплиніВсе минає - ридай, не ридай.Прости, Боже, гріхи УкраїніІ надалі грішити не дай.Ведуча 1: Війна, яка триває зараз – це не жахливий сон, а страшний період нашої історії. Сьогодні молодь стає тією верствою населення, яка відчуває на собі найбільшу відповідальність за майбутнє. Ми говоримо про війну, про солдатів, які зараз боронять незалежність нашої держави для того, щоб життя продовжувалось, щоб світило сонце і сміялись українські діти не своїй рідній Україні! Хай мати не плаче за сином, А батько спокійно засне. Хай воїн вернеться в хатину, Де жінка з дитиною жде. Вернися додому скоріше, Життя не одне ти вже6 спас. І вдячна тобі Батьківщина, Що допоміг в скрутний час. Братів ти своїх не покинув, У бою ти вправно стріляв. І вирости сина такого, Щоб землю свою вберігав!!!Ведучий 2: Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови. Ми – єдинаУкраїна!А зараз прослухайте вірш нашої учениці Малюти Віолети Моя країна –УкраїнаМоя країно, Україно,Отчизно зранена моя,Як моє серце стогне й мліє:Краса сплюндрована твоя.Руїнам – ні! Я – за життя!А ще за щастя і за долю,Її, держави, єдність й волю,На довгі - довгії літа.А наш народ – зразок єднання,У нас всі люди, як брати.Калина пахне на світанні, Ростуть вишневії сади.А як же це ми Україну, Її, розділимо, єдину?Народ не можна роз’єднати,А Схід і Захід – розбратати.Єдині ми, як діти в неньки,Дружити будемо завжди.МИ ж українці, козаченьки,Нащадки доблесних дідів.А найдорожча нам країна – Єдина мирна Україна!Ведуча 1: Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.Показ відеокліпу“Україна – це ми”. Учень читає віршЖиви, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. До суду тебе не скують ланцюги, І руки не скрутять ворожі: Стоять твої вірні сини навкругиЗ шаблями в руках на сторожі. Стоять, присягають тобі на шаблях І жити, і вмерти з тобою, І прапори рідні в кривавих боях Ніколи не вкрити ганьбою! Ведучий 2:На цьому наш захід добігає кінця. Дякуємо всім присутнім за увагу. Бажаємо вам здоров’я, щастя, любові, а найголовніше – мирного неба над головою! Перегляд відеокліпу. .